Історія
розвитку Цивільної оборони Полтавської області та історія створення Департаменту

 

Необхідність організації захисту населення і об’єктів народного господарства була викликана появою у роки першої світової війни (1914-1918 рр.) нового роду військ – авіації та у зв’язку із застосуванням хімічної зброї. Для запобігання загрози тилу та мирному населенню була створена протиповітряна оборона (ППО). Штаб ППО відповідав за забезпечення готовності до відбиття нападу ворога у містах, з цією ж метою була створена мережа пунктів спостереження.

У 1929 році на базі управління ППО утворюються служби інженерно-хімічного захисту, внутрішнього нагляду і розвідки, пізніше (у 1931 році): протипожежної охорони, порятунку і безпеки, медико-санітарна і ветеринарна. Так зароджувалася майбутня служба цивільної оборони.

4 жовтня 1932 року вийшла постанова, яка затвердила Положення про протиповітряну оборону на території СРСР. Цей акт ознаменував утворення місцевої протиповітряної оборони (МППО) – основи майбутньої цивільної оборони, що призначалась для захисту населення від повітряного нападу противника.

Наказом начальника штабу НКВС УРСР у 1932 році був створений штаб місцевої протиповітряної оборони м. Полтави. З цього часу і почався активний розвиток МППО.

За порівняно короткий строк МППО перетворилася на ефективну систему захисту населення і об’єктів економіки від ударів противника з повітря. Лише в Полтавській області станом на 01.01.1941 року було організовано 1691 групу, 270 команд, 51 загін, в яких навчалися за комплексними програмами стрілецьких кадрів 24300 чоловік.

Після початку війни на всіх промислових об’єктах області були створені об’єктові команди, групи самозахисту.

24 червня 1941 року бюро Полтавського обкому КП(б)У під час мобілізації винесло на розгляд питання організації МППО в районах області, але тривала окупація не дала змоги втілити в життя плани створення обласної МППО.

Чимало бійців МППО Полтавщини ввійшли до складу підпільних груп. Вони проводили розвідувальну роботу, взаємодіяли з партизанами, здійснювали диверсії, друкували і розповсюджували листівки.

І тільки після визволення м.Полтави 23 вересня 1943 року було відновлено МППО – постановою РНК УРСР та ЦК КП(б)У створені пункти МППО в м.Полтаві та м.Кременчуці.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни змінювалась організація народного господарства, потребувала змін і МППО.

Перед МППО стояло два завдання:

по-перше – участь у відновленні народного господарства;

по-друге – уточнення завдань та удосконалення організаційної структури з урахуванням досвіду, набутого під час війни, а також необхідності подальшого зміцнення обороноздатності країни.

З урахуванням цього МППО організувалась по всій території країни. Масовими формуваннями стали об’єктові та аварійно-відновлювальні загони міст. У 1956 році була запроваджена 12-годинна програма підготовки населення, у 1957-му – 22-годинна. Наприкінці 50-х – початку 60-х років розпочався новий важливий період у розвитку системи МППО.

У липні 1961 року місцева протиповітряна оборона була перетворена у Цивільну оборону, яка стала складовою частиною системи загальнодержавних оборонних заходів, що здійснювалися у мирні і воєнні часи з метою захисту населення і народного господарства країни від зброї масового ураження та інших засобів масового ураження противника, а також для проведення рятувальних та невідкладних аварійно-рятувальних робіт в осередках ураження, зонах можливого затоплення. Були утворені штаби цивільної оборони, усіх союзних, автономних республік, країв, областей, міст, районів, об’єктів народного господарства.

Таким чином, система цивільної оборони охопила всю країну і почала будуватися за територіально-виробничим принципом.

Наказом МВС УРСР від 10 червня 1950 року № 35 був створений штаб МППО області при обласному управлінні МВС, а постановою РМ УРСР від 28 липня 1955 року № 910-0041 створені штаби МППО у районах м.Полтави, сільських районах, об’єктах народного господарства.

В квітні 1960 р. згідно з наказом Міністра Оборони СРСР від 22 квітня 1960 р. штаб МППО області був переведений у підпорядкування Міністерства Оборони СРСР, а начальник штабу МППО області зарахований на кадрову службу в Радянську Армію.

І лише в липні 1961 р. постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 13 липня 1961 р. № 639-275 МППО була перетворена у Цивільну оборону СРСР, яка стала складовою частиною системи загальнодержавних оборонних заходів, що здійснювалися у мирний і воєнний час, з метою захисту населення і народного господарства країни від зброї масового ураження, а також для проведення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт в осередках ураження, зонах можливих затоплень.

Таким чином, заходи цивільної оборони поширились на всю країну, на всі верстви населення і відповідальність за їх виконання почала здійснюватись за територіально-виробничим принципом.

У 80-х роках штаби і формування цивільної оборони області залучалися до боротьби з великими стихійними лихами, брали участь у розробці та організації профілактичних заходів, спрямованих на зменшення збитків при можливих стихійних лихах, аваріях і катастрофах.

Аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року стала серйозним випробуванням для населення України. Вона виявила недоліки і вузькі місця готовності цивільної оборони.

У 1986-1990 роки у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС взяли участь більше 20 військовослужбовців і службовців штабу цивільної оборони Полтавської області, які продемонстрували зразки вірності службовому обов’язку та мужності.

У 90-ті роки проблеми природної та техногенної безпеки набули важливого значення і вимагали невідкладного вироблення цілісної державної політики у сфері безпеки життєдіяльності, створення досконалих механізмів її реалізації. Існуюча на той час система захисту населення, відігравши свою позитивну роль, вже не могла забезпечити реалізацію свого призначення – бути гарантом безпеки населення.

7 жовтня 1991 року Указом Президії Верховної Ради України штаби, військові частини та установи цивільної оборони вийшли із підпорядкування колишнього СРСР і були підпорядковані Україні. З 1 січня 1992 року цивільна оборона повністю перейшла на фінансування України.

3 лютого 1993 року Верховна Рада України прийняла Закон “Про Цивільну оборону України”, 10 травня 1994 року Кабінет Міністрів України приймає Постанову за № 299, якою затверджується “Положення про цивільну оборону України”. Вперше було визначено, що цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1996 року № 294 штаб цивільної оборони Полтавської області перетворений у штаб цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій Полтавської обласної державної адміністрації.

Найкардинальнішим кроком, який докорінно змінив обличчя і суть системи захисту населення від надзвичайних ситуацій було утворення МНС України на базі штабу Цивільної оборони України та Мінчорнобиля.

Указом Президента України від 28 жовтня 1996 року було затверджено положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.\r\n

В січні 1999 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 15 травня 1998 р. № 748 розпорядженням голови Полтавської облдержадміністрації від 26 листопада 1998 р. № 569 на базі штабу цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій Полтавської облдержадміністрації було створено Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Полтавської облдержадміністрації, до якого згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації від 6 січня 1999 р. № 2 був приєднаний відділ у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС ОДА.

На виконання постанови КМУ від 22 червня 1999 року № 1101 розпорядженням голови облдержадміністрації від 15 вересня 1999 р. № 529 Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Полтавської облдержадміністрації було перейменовано в Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Полтавської облдержадміністрації.

Відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 28 квітня 2016 р. № 183 управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Полтавської облдержадміністрації було перейменовано в управління з питань цивільного захисту Полтавської обласної державної адміністрації.

За роки незалежності України фахівці управління брали участь в організації ліквідації багатьох десятків надзвичайних ситуацій, які виникли на території України та області. Надавали допомогу постраждалим від повені на Закарпатті, брали участь у ліквідації аварії на тепломережі в м. Алчевську, допомагали будівельними матеріалами Луганській області, за рахунок матеріального резерву області забезпечували майном батальйон територіальної оборони тощо.

У 2020 році розпорядженням голови облдержадміністрації від 17.01.2020 №36 “Про упорядкування структури облдержадміністрації”  управління з питань цивільного захисту облдержадміністрації було реорганізовано в Департамент з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації.