Зараз ми всі проходимо через сташне випробування війною. Але в нас просто немає іншого вибору – вистояти, перемогти, відродитися і допомогти нашим дітям пройти через цей досвід. Діти потребують зараз особливої турботи та уваги. Через невеликий життєвий досвід і особливості дитячої психіки їм загрожує більше небезпек — фізичних та психоемоційних, ніж дорослим. І завдання дорослих — мінімізувати ризики та вберегти фізичне та психічне здоров’я дитини. Ще з перших днів війни Національна поліція України та Державна служба України з надзвичайних ситуацій почали інформування населення про виявлені на території нашої країни вибухонебезпечні предмети, а також дитячі іграшки, смартфони та інші цінні речі, начинені смертельно небезпечною вибухівкою. Крім того, під час військових дій існує ризик замінувань. Причому не лише у зонах бойових дій чи на окупованих територіях, але й вздовж евакуаційних шляхів.
Як допомогти своїм дітям пройти крізь виклики війни та вберегти їх від мін та вибухівки?
«Не підходь! Не чіпай! Не панікуй! «Правило трьох Не» — головне правило, якому ви повинні навчити свою дитину. Саме таке просте правило є базовим та збереже життя.
Наступним кроком, має бути повідомлення про смертоносну знахідку. Зробити це можна за номером телефону: 101 (служба порятунку), 102 (поліція). Також можна скористатися мобільним застосунком «Розмінування України».
Завантажити додаток:
для Android: https://bit.ly/3OeQwxg
для Apple: https://apple.co/3HhV4B3
Надайте фахівцям максимально вичерпну інформацію про підозрілий предмет: його опис, місце розташування, дату й час виявлення. Якщо є можливість, дочекайтеся прибуття рятувальників, спостерігаючи за підозрілим предметом з безпечної відстані та попереджаючи про небезпеку оточуючих. Ознайомте свою дитину з короткою та зрозумілою інструкцією, як треба діяти, якщо ви натрапили на вибуховий предмет:
1. Покажіть дитині фото найбільш розповсюджених вибухонебезпечних предметів, що вона запам’ятала, як вони виглядають:
- Введіть правило: не чіпати сторонні предмети (особливо якщо вони лежать без нагляду і виглядають покинутими). Поясніть дитині, як важливо бути пильним і не торкатися підозрілих предметів або покинутих іграшок, телефонів, побутових речей тощо. Домовтеся з дитиною: у разі, якщо вона помітить щось підозріле, вона має негайно повідомити про це комусь із дорослих. Поясніть їй, що ні в якому разі не можна не тільки чіпати ці предмети, а й наближатися до них чи кидати в них чимось. Вибухівкою може бути начинена навіть «звичайнісінька» на вигляд кулькова ручка. Ви можете сказати дитині так: «Зараз усі допомагають Збройним Силам України, тож всі мають бути пильними. Якщо побачиш якісь покинуті речі або щось дивне —скажи мені, я дуже сподіваюся на твою уважність».
- Оминайте зелені насадження, пустирі, розвалини, покинуті домівки тощо. Якщо рухаючись по евакуаційному шляху, ви робите зупинку, не заходьте на узбіччя і не дозволяйте забігати на узбіччя дітям.
- Розкажіть дитині про ознаки замінованих територій і попросіть її повідомляти дорослих, якщо побачить: сигнальні стрічки, дротяні розтяжки (зазвичай на рівні колін), знаки з черепом та кістками, а також з написом: «УВАГА, МІНИ!», «DANGER MINES!», «ВНИМАНИЕ, МИНЫ!». Водночас заміновані ділянки можуть не мати ніяких позначок. Тому поясніть дитині, що необхідно уникати й ділянок, які перелічені у попередньому пункті.
- Що робити, якщо дитина опинилася на замінованій ділянці?
- Не намагайтеся самостійно дістатися до дитини, аби звільнити її. Є великий ризик того, що ви можете підірватися самі на очах у дитини або погубити і себе, і її. Негайно зателефонуйте 101. До прибуття рятувальників заспокоюйте дитину голосом з того місця, де ви стоїте.
- Якщо ваше місто/село знаходиться під окупацією або в ньому відбувалися бойові дії, не дозволяйте дитині пересуватися вулицями самостійно. Навіть якщо це знайомі шляхи, якими дитина у мирний час ходила сама.
- Поясніть дитині, як діяти, якщо вона раптом опинилася на замінованій ділянці, а вас поряд нема. Не можна намагатися вийти самостійно, потрібно залишатися на місці нерухомо і голосно кликати про допомогу. У крайньому разі, якщо поряд нікого немає, потрібно йти назад повільно і обережно, максимально точно наступаючи на власні сліди.
Щоб зменшити ризики поранення чи загибелі дітей, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) спільно з Міністерством освіти і науки України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій та Міністерством внутрішніх справ України розробили для батьків, вчителів та дітей вебсайт «Все про мінну безпеку» – https://bezpeka.info.